Готова продукція: особливості обліку

Відображення в бухгалтерському обліку собівартості та подальший рух готової продукції – важливий компонент ведення бухгалтерського обліку на виробничому підприємстві. Собівартість визначає фінансовий підсумок (як доходи, так і витрати) у фінзвітності компанії. Відповідно, від неї також залежить і сума, що підлягає оподаткуванню. В чому особливості обліку готової продукції та як провести операції по її реалізації, мова піде далі.

Бухоблік готової продукції: суть та характеристики

Випущена на виробничих потужностях продукція – це готові вироби та напівфабрикати, що пройшли необхідні стадії обробки. Кінцевість виготовлення визначається відповідністю стандартам, а також надходженням продукції до складських приміщень компанії-виробника чи замовника. Ціни на бухгалтерські послуги ви можете дізнатить на нашому сайті.

Говорячи про бухоблік готової продукції, спеціалісти мають на увазі необхідність вчасно та у повному обсязі відображати в документації відомості про виготовлення та відвантаження готових виробів. При цьому перед бухгалтером стоять такі задачі:

• Вчасно та відповідно до регламенту документально оформити операції щодо виготовлення, руху та відпускання кінцевих об’єктів виробництва;
• Контролювати цілісність у точках, призначених для зберігання.

Облік готової продукції здійснюється одним з трьох способів:

• За прорахованою собівартістю виробів та напівфабрикатів;
• На підставі планової собівартості;
• За прямими статтями витрат.

У першому разі для проведення господарчих операцій, пов’язаних із собівартістю, використовують рахунок 43 «Готова продукція». Для відображення моменту, коли готова продукція надійшла на склад компанії, залучають проведення:

Дебет 43 Кредит 20 – прийнята до обліку готова продукція.

Облік випуску готової продукції за обліковими цінами чи за плановою собівартістю може проводитися із використанням рахунку 40 «Випуск продукції (робіт, послуг)» чи без них.

У більшості випадків планова собівартість відрізняється від фактичної, що знаходить відображення у сальдо – дебетовому чи кредитовому, яке підлягає списанню проведенням чи сторнувальним записом. Говорячи про дебетове сальдо, вказують на те, що фактична собівартість перевищила планову, тобто, має місце перевитрата. Відповідно, кредитове сальдо – ситуація, коли планова собівартість виявилася вищою, аніж фактична.

Відвантаження готової продукції на склад підприємства документально закріплюється з допомогою вимоги-накладної. Після того, як виріб надійшов на склад, актуалізується задача із забезпечення зберігання. Для цього відкривають картки обліку матеріалів: їх під розписку видають відповідальній особі.

Нюанси обліку готової продукції

Розглянемо окремі моменти, про які важливо пам’ятати при проведенні операцій із собівартістю продукції:

• Присутній часовий розрив. З моменту, коли вироби та напівфабрикати надходять до складу, до етапу розрахунку собівартості проходить певний час. Тому залежно від можливостей визначення фактичної собівартості, застосовують один з методів її розрахунку – нормативний чи фактичний;
• Якщо готова продукція не була реалізована та відвантажена покупцеві до звітної дати, вартість залишків відображається у рядку балансу «Запаси». Те, яким чином необхідно деталізувати цей показник, підприємства вирішують самостійно. Якщо дані про витрати на матеріали та в незавершеному виробництві розглядаються як суттєві, їх фіксують в балансі.

Більше інформації про облік на виробничих підприємствах шукайте на нашому сайті.