Формування собівартості орендних послуг

Формування собівартості орендних послуг

Господарча операція з оренди займає досить великий сегмент у загальному обсязі. Згідно з договором оренди, орендодавець зобов’язаний надати орендатору майно за певну вартість на обумовлений термін. В чому специфіка відображення орендних послуг у бухобліку, мова піде нижче.

Що прописується в договорі найму

Договір оренди регулює відносини орендодавця та орендатора. В ньому прописані такі моменти:

  • Наймодавець передає майно у користування;
  • Взамін за експлуатацію об’єкту орендатор надає платню;
  • Фіксується термін, протягом якого зберігаються юридичні відносини сторін.

Договір найму може стосуватися користування речі. Цей об’єкт має індивідуальні ознаки, а його первинний зовнішній вигляд зберігається і після завершення користування, і навіть після багаторазової експлуатації. Така річ належить до категорії неспоживаних.

Договір найму абсолютно в усіх випадках передбачає внесення платні: платежі та їх розмір прописуються в документі. Якщо цей показник не відображено в документації, вартість визначається на основі споживчих характеристик, а також інших факторів, що мають вплив на комфорт у користуванні об’єктом. Договір також фіксує періодичність, з якою вносять платежі орендатори.

Облік орендних платежів у орендодавця

Якщо подивитись на оренду з точки зору бухобліку, то дана господарча операція є угодою, згідно з якою підтверджується придбання права користування активом за платню.

Формування доходів від оренди (сюди не входить оренда нерухомості, в яку інвестують)здійснюється за загальними нормами, що зафіксовані в п.17 П(С)БУ 14. Таким чином дохід розглядається як операційний дохід у вказаному періоді:

  • На прямолінійній основі протягом терміну оренди (виплата рівними частинами);
  • Враховується спосіб отримання економічної вигоди, що пов’язана з використанням об’єкту.

Таким чином, п. 17 П(С)БУ 14 передбачає фіксування відображення доходу від оренди за кредитом Субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів». Проте є й коригування: якщо орендодавець пропонує майно в оренду і це його основний вид діяльності, дохід від виплати за оренду краще відображати за кредитом Субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг».

Важливо відзначити: якщо орендодавець отримав авансом кілька платежів наперед, ця платня не включається в дохід. Авансова платня відображається як майбутні доходи (кредит Рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів»). А в періодах, за які здійснювалася платня, дохід відображають саме таким (Дт 69 – Кт 703 чи 713). І головна роль тут відводиться розрахунковому періоду.

При укладанні акту про надання послуг оренди наступного місяця дохід фіксується за датою нарахування орендної платні, що вказується в договорі. Таким чином, дохід стосується періоду, коли майно власне й надавалось в оренду.

Необов’язково мати акт, який підтверджує передання майна в найм, для реалізації орендних послуг. Якщо є коректно оформлений договір та акт передачі майна у користування, проблем не має виникнути. Уся складність полягає у тому, що відсутність акту про надання послуг у конкретному періоді ускладнює визначення дати, коли виникають ПДВ-зобов’язання.

Формування доходів від оренди передбачає амортизацію об’єктів, які надаються в оренду: орендодавець нараховує амортизацію за правилами, якими керуються в такому випадку.

Бухгалтерське обслуговування можна замовити у Центрі бухгалтерського обліку.