Бухоблік міжнародних платежів – Payoneer, Wise, Revolut і податкова реальність ФОПа

4727

Сучасні українські ФОП все частіше співпрацюють із закордонними клієнтами – це стосується ІТ-спеціалістів, дизайнерів, розробників, digital-фрилансерів, продавців на Etsy та інших онлайн-підприємців. Більшість із них обирають 3 групу єдиного податку, адже вона дозволяє зовнішньоекономічну діяльність (на відміну від 2 групи). Для отримання оплати вони користуються міжнародними платіжними системами, такими як Payoneer, Wise, Revolut, які стали дуже популярними серед українських ФОП. 

У цій статті розглянемо, як правильно вести бухоблік таких міжнародних платежів, які податкові вимоги існують в Україні, що змінюється для ФОП, які тимчасово перебувають за кордоном, а також дамо практичні поради щодо звітності і згадаємо про можливі ризики.

ФОП 2 і 3 групи: хто має право на іноземні доходи

ФОП 3 групи (єдиний податок 5% або 3% з ПДВ) може офіційно надавати послуги або продавати товари іноземним замовникам за спрощеною системою оподаткування. Натомість ФОП 2 групи законодавчо обмежений у колі клієнтів: йому дозволено працювати лише з населенням та іншими платниками єдиного податку в Україні. Надавати послуги нерезидентам (іноземним клієнтам) платникам 2 групи заборонено!

Таким чином, ІТ-фахівці, дизайнери, програмісти-фрилансери, які отримують оплату з-за кордону, зазвичай реєструються на 3 групі ЄП. Якщо ФОП 2 групи все ж хоче працювати з іноземцями (наприклад, продавати товари за межі України), йому варто змінити групу на третю, щоб уникнути порушень правил спрощеної системи. Зверніть увагу: група 3 ЄП не має обмежень по виду контрагентів чи валюті доходу. ФОП 3 групи може отримувати валютну виручку від експорту послуг чи товарів і сплачувати з неї єдиний податок. Водночас, у податковому обліку діють спеціальні вимоги для таких операцій, про які йтиметься далі. Група 2 ЄП сплачує фіксований податок і звітує раз на рік, але не передбачена для зовнішньоекономічної діяльності – будь-які надходження від нерезидентів будуть розцінені як порушення умов єдиного податку для 2 групи. Таким підприємцям податківці донараховують податки за загальною системою (18% ПДФО + 1.5% військового збору) та можуть позбавити спрощеного статусу заднім числом.

Payoneer, Wise, Revolut: міжнародні платіжні системи для українських ФОП

Загалом українські підприємці широко використовують Payoneer, Wise та Revolut для отримання оплати від закордонних клієнтів. Ці сервіси дозволяють швидко перевести кошти у різних валютах, мінімізувати комісії та зручно розпоряджатися заробленою валютою. 

  • Payoneer – американська платіжна система, що надає користувачу віртуальні рахунки (електронні гаманці) в різних валютах. 
  • Wise – британська fintech-платформа для дешевих міжнародних переказів, фактично електронний гаманець з можливістю мультивалютних рахунків. 
  • Revolut – фінтех-банк із банківською ліцензією ЄС (Литва) з 2021 року. Revolut надає IBAN-рахунки, фактично будучи необанком, і ним вже користуються сотні тисяч українців у Європі. 

Правовий статус цих сервісів в Україні

Жоден із згаданих сервісів не зареєстрований як платіжна система в НБУ. У реєстрі НБУ відсутні відомості про Wise, Payoneer та Revolut як про надавачів платіжних послуг в Україні. Payoneer і Wise діють як емітенти електронних грошей, ліцензовані у своїх країнах (Ірландія для Payoneer Europe, Велика Британія для Wise). Revolut має ліцензію банку в Литві, але станом на 2025 рік прямо не надає банківських послуг в Україні. Відповідно до роз’яснення НБУ, зазначені сервіси не подавали документів для офіційної роботи в Україні і не внесені до реєстру платіжних систем. Тобто, податкова служба поки що не має доступу до інформації про ці кошти та їхніх власників. Попри це, українські ФОП де-факто можуть отримувати через них валютні платежі. Банки в Україні співпрацюють із Payoneer та подібними системами за спеціальним регламентом: банк зараховує валюту на рахунок ФОПа на підставі реєстрів, отриманих від Payoneer. Тобто кошти фізично потрапляють на підприємницький рахунок у українському банку після того, як Payoneer ініціює переказ; при цьому сам Payoneer залишається посередником, а не банком. 

Відкриття рахунків за кордоном

Закон України «Про валюту та валютні операції» дозволяє фізичним особам-підприємцям відкривати рахунки в іноземних фінансових установах. Тобто ФОП-резидент України має право відкрити рахунок у закордонному банку або електронному банківському сервісі. Однак, відповідно до валютного регулювання НБУ, розрахунки за експортними операціями мають проводитися виключно через рахунки в банках. Згідно з п.16 розд. I Положення НБУ №5, кошти від експорту товарів/послуг повинні зараховуватися на рахунок резидента у банку України. Тобто, незважаючи на дозвіл відкрити іноземний рахунок, валютна виручка ФОПа в кінцевому підсумку повинна бути заведена в Україну на його підприємницький рахунок. Є й тимчасові норми: після 5 квітня 2022 року граничний строк зарахування виручки скорочено до 90 днів (раніше 365 днів), хоча для експорту послуг встановлено виняток (детальніше про це – у наступних розділах).

Облік доходів та звітність при отриманні міжнародних платежів

Що вважається доходом ФОП

Для платників єдиного податку третьої групи весь дохід, отриманий протягом звітного періоду у грошовій формі, підлягає декларуванню. Валютний дохід перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання коштів на рахунок. Важливо розуміти, яка дата вважається датою отримання: податківці наполягають, що доходом є сума, зарахована на підприємницький рахунок в українському банку. 

Приклад: якщо клієнт заплатив вам через Payoneer 1 липня, а на рахунок ФОП в ПриватБанку гроші надійшли 3 липня, то датою отримання доходу буде 3 липня – день зарахування на ваш валютний рахунок в Україні. Саме на цю дату потрібно взяти курс НБУ і перерахувати валюту в гривні для обліку доходу. 

Первинні документи і виписки

Хоча з 2021 року скасовано обов’язкове ведення паперової Книги обліку доходів, ФОП все одно зобов’язаний вести облік доходів і зберігати первинні документи (інвойси, акти, договори) на підтвердження отриманих сум. Хочемо застерегти, що при перевірках податкова може запросити ці документи для звірки з задекларованим доходом. Тому кожен платіж від іноземного клієнта бажано оформлювати офіційно – виставити рахунок (invoice) або акт виконаних робіт, де вказана повна сума. На підставі цих документів і банківських виписок ви формуєте свій облік міжнародних платежів.

Включення комісій та конвертацій

Поширена помилка – декларувати тільки фактично зараховану суму на рахунок, без урахування комісії платіжної системи. Правильно потрібно включати до доходу повну суму, сплачену клієнтом, до вирахування комісій.

Наприклад, якщо ви виставили замовнику інвойс на $1000, і ця сума надійшла на ваш аккаунт Payoneer, а при виведенні в Україну сервіс утримав $30 комісії, то на ваш банківський рахунок прийде $970. Декларувати дохід ви зобов’язані у розмірі $1000 (в перерахунку на гривні за курсом НБУ на дату отримання).

Комісія не зменшує оподатковуваний дохід ФОП – її не можна відняти, оскільки на спрощеній системі витрати не враховуються. Багато ІТ-ФОПів ведуть облік самостійно і помилково показують у книзі тільки суму після комісії, що призводить до заниження доходу і потенційних штрафів. 

Бухгалтерські нюанси валютних операцій

При надходженні валютної виручки потрібно правильно визначити гривневий еквівалент. Офіційний курс НБУ має багато знаків після коми – враховуйте точний курс, без самовільного округлення (+4 цифри після коми).

курс НБУ для Ведення обліку міжнародних платежів

Дохід фіксується в гривнях з копійками. Курсові різниці при конвертації валюти в гривню (наприклад, якщо ви продали валюту на інший день за іншим курсом) не є окремим доходом для єдинника і не оподатковуються. Також при обліку міжнародних платежів не потрібно двічі рахувати одну і ту ж суму: якщо ви переказуєте кошти між своїми рахунками (наприклад, з валютного рахунку ФОП на гривневий у тому ж банку), такий внутрішній трансфер не є новим доходом. Ведення обліку має бути уважним, щоб уникнути подвійного врахування одних і тих самих коштів. 

Звітування та податки

ФОП 3 групи сплачують єдиний податок у розмірі 5% від отриманого доходу (для ІТ-галузі зазвичай ставка 5%, без ПДВ). Звітний період для 3 групи – квартал, тобто податкова декларація з єдиного податку подається щоквартально (протягом 40 днів після закінчення кварталу). За 4-й квартал подається річна підсумкова декларація (вона ж квартальна за IV квартал). 

ФОП 2 групи звітують раз на рік – декларацію треба подати протягом 60 днів після закінчення року. Якщо ФОП отримував міжнародні доходи, вони просто включаються до загальної суми у декларації (в гривні). Ніяких додаткових додатків для валютних операцій на єдиному податку не передбачено. 

ЄСВ (єдиний соціальний внесок) ФОП сплачують незалежно від доходів – за себе мінімальний внесок щокварталу (у 2025 році це 1 474 грн на місяць, якщо не скористалися правом не платити під час воєнного стану). ЄСВ декларується у річному звіті з єдиного податку або окремо (залежить від форми декларації). 

Військовий збір 1.5% не сплачується платниками єдиного податку з підприємницьких доходів – він стосується лише загальної системи та окремих випадків, про які поговоримо нижче.

5% чи 18%: податкова реальність для ФОП з іноземним доходом

У травні 2023 року ДПС випустила офіційне роз’яснення щодо Payoneer/Wise/Revolut та оподаткування доходів, отриманих ФОП на рахунки за межами України. Згідно з позицією податкових органів, якщо валютна виручка ФОПа зараховується не на підприємницький рахунок в українському банку, а на рахунок у системі Wise, Payoneer, Revolut тощо, то така виручка не включається до доходу єдинника, а оподатковується як доходи фізичної особи. Тобто замість 5% єдиного податку потрібно сплатити 18% ПДФО + 1.5% військового збору з цих сум. Фактично держава каже: щоб скористатися пільговим оподаткуванням ФОПа, гроші мають пройти через офіційний ФОП-рахунок в банку України. Інакше це вважається особистим доходом за кордоном. 

Зарахування валютної виручки на українські рахунки

Нормативно встановлено, що експортні доходи резидента повинні надходити на рахунки в українських банках. Якщо ФОП отримує платіж від нерезидента і завів його на свій рахунок за кордоном (наприклад, на баланс Revolut чи Wise, або взагалі на особисту картку за кордоном), то з погляду українського закону ці кошти ще не надійшли на належний рахунок резидента. Як наслідок, вони не можуть оподатковуватись за спрощеною системою.

Податкові консультанти пояснюють: такий дохід слід кваліфікувати як іноземний дохід фізичної особи і обкласти 18% ПДФО. Окрім того, сам ФОП порушує валютне законодавство (не зараховує виручку в Україну у встановлений строк – нині 90 днів, якщо сума перевищує 400 000 грн або це експорт товарів). 

Винятки та особливі випадки

НБУ встановив виняток з вимоги обов’язкового зарахування протягом 90 днів для експорту послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, а також для невеликих сум (до 400 000 грн). Це означає, наприколаад, що ІТ-фрилансер, який надає послуги іноземним замовникам, формально не зобов’язаний повертати валюту в Україну у визначений строк (якщо це саме послуги, а не товар, і сума одного контракту не перевищує ~400 тис. грн).

Таким правилом багато хто користується, лишаючи гроші на закордонних рахунках довше. Але: податкова поки не коментує ці винятки. Тож, навіть якщо за валютними правилами ви можете тримати виручку за кордоном довше, для цілей оподаткування єдиного податку безпечніше перевести її ОДРАЗУ на український рахунок і задекларувати. Негрошова форма розрахунків – ризик для єдинника. Існує ще один податковий нюанс: платники ЄП 1–3 груп мають право приймати оплату лише у грошовій формі (готівка або безготівка на рахунок). Податкова вважає, що поповнення електронного гаманця (наприклад, отримання коштів на баланс Payoneer) – це негрошова форма розрахунків. Формально, клієнт перерахував не на ваш рахунок, а поклав кошти на електронний рахунок, який не є банківським. Це порушення умов роботи на спрощеній системі. 

Податківці знають про масове використання Payoneer/Wise і розуміють, що багато ФОП тримають там кошти, уникаючи оподаткування. Наразі ДПС не має прямого доступу до цих даних (про рахунки в іноземних платіжних системах) і не може легко довести факт “негрошового” розрахунку. Проте ризик є: якщо під час перевірки з’ясується, що ФОП отримував оплату в електронний гаманець і не проводив її через банк, податкова може позбавити його статусу єдинника заднім числом і донарахувати 18% ПДФО + штрафи. 

ФОП за кордоном: податковий статус

Багато підприємців після початку війни виїхали за межі України, але зберегли реєстрацію ФОП і продовжують дистанційно працювати на українську ФОП. Закон не вимагає закривати ФОП у разі виїзду – ФОП може перебувати за кордоном скільки завгодно, це не припиняє його прав та обов’язків. Проживання за межами України понад 183 дні не звільняє від обов’язку подавати звітність і платити податки в Україні.

Отже, якщо ви виїхали як тимчасово переміщена особа чи фрилансер, але залишаєтесь українським податковим резидентом, ви повинні й надалі декларувати свій дохід ФОП і сплачувати єдиний податок. Водночас варто визначити, чи не стали ви податковим резидентом іншої країни – деякі країни (Польща, Німеччина тощо) можуть вимагати сплати податків, якщо ви там проживаєте понад півроку. Щоб уникнути подвійного оподаткування, існують угоди про уникнення подвійного оподаткування – за потреби консультуйтеся з податковим юристом у країні вашого перебування. Але в жодному разі статус біженця чи тимчасове проживання за кордоном не звільняє вас автоматично від українських податкових зобов’язань, доки ви офіційно не припинили підприємницьку діяльність або не змінили податкове резидентство.

Читайте також: ФОП та Payoneer: як не отримати проблем?

Практичні поради для ФОП щодо міжнародних платежів

  • Обирайте правильну групу оподаткування. Якщо плануєте працювати з іноземними клієнтами, реєструйтесь одразу платником єдиного податку 3-ї групи. Це дозволить законно отримувати валютні доходи і сплачувати з них 5% податку.
  • Не ризикуйте на 2 групі приймати оплату з-за кордону – штрафи і втрата спрощеного статусу можуть перекрити всю вигоду.
  • Використовуйте окремий підприємницький рахунок. Відкрийте валютний рахунок ФОП у українському банку (наприклад, USD/EUR рахунок у Monobank, ПриватБанку чи іншому банку). Не приймайте виручку на особисті картки або закордонні рахунки, оминаючи свій ФОП-рахунок. Переконайтеся, що профілі в Payoneer/Wise налаштовані на вивід коштів саме на ваш бізнес-рахунок ФОП (не приватний). Це гарантує, що кошти зайдуть як належить і ви зможете їх задекларувати по 5% ЄП.
  • Вводьте валюту в Україну повністю і вчасно. Найбезпечніша стратегія – відразу після отримання на Payoneer/Wise переказувати гроші на український рахунок. Не залишайте значні суми надовго на електронних гаманцях. По-перше, так ви не порушите валютні правила (для експортерів послуг нині немає граничного строку, але податкова все одно очікує зарахування). По-друге, мінімізуєте ризик, що ДПС розцінить невиведені кошти як прихований дохід, який ви не оподаткували вчасно. До того ж, державні органи України почали отримувати інформацію про закордонні рахунки українців у рамках автоматичного обміну (CRS). Тож у майбутньому податкова зможе побачити залишки і рух коштів на ваших іноземних рахунках. Краще задекларувати доходи добровільно, ніж чекати питань від ДПС.
  • Фіксуйте дохід за документами і в гривні. На кожен платіж з-за кордону у вас має бути підтвердження – контракт/договір або хоча б інвойс. Суму інвойсу вказуйте повну (без вирахування комісій). Як тільки кошти надійшли на рахунок ФОП в Україні, зафіксуйте їх у своєму обліку: сума в валюті, курс НБУ на той день, сума в гривнях. Не занижуйте дохід, віднімаючи комісію чи різницю курсу при продажу валюти – це все не повинно впливати на суму доходу єдинника. Якщо за квартал у вас було кілька надходжень, можна вести таблицю (дата, контрагент, сума в валюті, курс, сума в грн) – це спростить заповнення декларації.
  • Вчасно подавайте декларації та сплачуйте податки. Для 3 групи ЄП – щоквартальна звітність (4 рази на рік), для 2 групи – річна. Подавати декларацію платника єдиного податку можна онлайн через Електронний кабінет або через «Дію». Єдиний податок сплачується протягом 10 днів після граничного строку подання декларації (для квартальної – зазвичай до 20 числа наступного місяця). Не забувайте також про ЄСВ за себе (навіть перебуваючи за кордоном, ФОП зобов’язаний його сплачувати, якщо не був звільнений на час воєнного стану). Відсутність своєчасної звітності чи оплати податків призведе до боргів і штрафів, які можуть виникнути навіть коли ви фізично не в Україні.
  • Консультуйтеся при змінах обставин. Якщо ви плануєте довгостроково залишатися за кордоном або відкривати бізнес в іншій країні – проконсультуйтеся щодо податкового резидентства і статусу вашого українського ФОП. Можливо, має сенс закрити ФОП або перейти на загальну систему, чи навпаки, залишити все як є і платити податки в Україні. Закон дозволяє мати ФОП в Україні і паралельно відкрити підприємницьку діяльність за кордоном, але потрібно стежити, щоб виконувати вимоги обох юрисдикцій. 

Головне – уникати ситуації, коли доходи ніде не задекларовані: це рано чи пізно створить проблеми.

Можливі ризики та як їх уникнути

  • Втрата статусу єдинника через “електронні гроші”. Як згадувалось, податкова вбачає у тривалому використанні Payoneer/Wise потенційне порушення (негрошові розрахунки). Масово позбавляти ФОПів 3 групи статусу єдинника поки не спостерігається, але прецеденти можливі. Якщо під час перевірки ви не зможете показати документів про зарахування валюти на рахунок в Україні, податковий інспектор може донарахувати вам податки за загальною системою (18% замість 5%) і штрафи. Щоб усунути цей ризик, переводьте всі отримані кошти на банківські рахунки ФОП і декларуйте їх у повній сумі. Тоді навіть у разі перевірки ви покажете виписки з банку, що все оподатковано.
  • Штрафи за заниження доходу. Популярні помилки – не включити якусь суму в книгу обліку (наприклад, якщо платіж прийшов наприкінці року і підприємець “забув” провести його) або відобразити менше через комісію. Податкова при камеральній перевірці декларації легко звіряє вашу суму доходу з валютними виписками банку. Комісії банку та платіжних систем обов’язково додаємо до доходу, інакше виявиться невідповідність між сумою в інвойсі та задекларованим доходом. За заниження єдиного податку передбачено штраф 25% від несплаченої суми (при повторному порушенні – 50%). Тому уважно звіряйте всі цифри перед поданням звітності.
  • Порушення валютного законодавства. Якщо ви експортуєте товари або великі суми послуг, пам’ятайте про граничний строк повернення валютної виручки (90 днів під час воєнного стану). Його перевищення загрожує штрафом у розмірі 0.3% від суми за кожен день прострочення. Втім, для більшості ІТ-послуг зараз діє звільнення від цього контролю (послуги на будь-яку суму і товари до 400 000 грн не підпадають під 90-денний ліміт). Але у разі сумнівів – краще повернути гроші вчасно або отримати індивідуальну консультацію НБУ. Також уникайте проводити бізнес-розрахунки через особисті рахунки (особливо іноземні) – банки можуть заблокувати такі транзакції через підозру в ухиленні від валютного контролю.
  • Подвійне оподаткування і заморожені рахунки. Якщо ви надовго за кордоном, стежте, щоб не виникла ситуація подвійного резидентства. Деякі країни можуть автоматично вважати вас своїм податковим резидентом після 183 днів і вимагати платити податки там. Тоді доведеться або закривати ФОП, або оформлювати статус нерезидента України. Інакше є ризик, що доведеться платити податки двічі – і в Україні, і за кордоном (або пояснювати податковим органам обох країн природу ваших доходів).
  • Ще один ризик – блокування іноземних рахунків. Відомі випадки, коли сервіси на кшталт Wise чи Revolut блокують рахунки українців через перевірки джерел коштів чи санкції. Тримати великі суми на таких платформах небезпечно: ви можете втратити доступ до грошей на час розслідування. Тож переводьте зароблене на надійні рахунки (у тому числі українські) і не порушуйте правила сервісів.

Часті питання

Чи може ФОП 2-ї групи отримувати оплату від іноземних клієнтів через Payoneer або Wise?

Ні, платники єдиного податку 2-ї групи не мають права надавати послуги іноземним замовникам. Закон дозволяє іноземні доходи лише єдинникам 3-ї групи
Якщо ФОП 2 групи все ж отримуватиме платежі з-за кордону, такі доходи не підпадатимуть під 2%-єдиний податок; податкова може перевести їх на загальну систему (18% ПДФО) і анулювати спрощений режим заднім числом. Для роботи з міжнародними клієнтами варто змінити групу оподаткування на 3-тю.

Чи обов’язково заводити валютну виручку на рахунок в українському банку?

Так, бажано. Валютне законодавство вимагає, щоб кошти від експорту зараховувалися на рахунки резидента в Україні
Податкова теж наполягає: тільки гроші, які надійшли на підприємницький банківський рахунок, вважаються доходом ФОП-єдинника
Якщо ви залишите виручку на закордонному рахунку або електронному гаманці, такі суми не включаються до доходу ФОП на ЄП і повинні оподатковуватися як звичайні іноземні доходи фізособи (18% ПДФО + 1.5% військовий збір). Тому найкраща практика – перевести 100% коштів на свій український рахунок ФОП, а вже потім за потреби вивести їх за кордон чи витратити.

Як правильно врахувати комісію Payoneer/Wise при розрахунку доходу ФОП?

Комісії платіжних систем і банків не зменшують суму підприємницького доходу на спрощеній системі. Дохід рахується за повною сумою, сплаченою вашим клієнтом. Наприклад, клієнт заплатив $1000, з них $20 – комісія Wise, на рахунок ФОП зайшло $980. В книгу обліку і декларацію треба внести суму $1000, конвертовану в гривні за курсом НБУ на дату отримання (надходження на рахунок)
Комісію ви сплачуєте як витрату, але вона не виключається з бази оподаткування єдиним податком.

Що буде, якщо залишити виручку на Payoneer/Wise і не перерахувати на український рахунок?

Якщо ви не переводите іноземний дохід на свій рахунок ФОП в Україні, податково це трактуватиметься не як дохід ФОП, а як доходи фізичної особи з іноземних джерел. Такі кошти обкладаються 18% ПДФО + 1.5% військовим збором і повинні бути задекларовані вами у річній декларації про майновий стан і доходи. Крім того, ви порушуєте умови спрощеної системи щодо грошової форми розрахунків.
Наразі податкова обмежена у механізмах виявлення невведеної виручки, але з 2024 року Україна приєдналася до автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS. Це означає, що дані про ваші рахунки за кордоном можуть стати відомі ДПС. У разі виявлення факту приховування валютної виручки вам донарахують податки за весь період (18% замість 5% ЄП) і штрафи. Таким чином, тримати гроші на закордонних рахунках без ввезення в Україну – дуже ризиковано.

Я перебуваю за кордоном. Чи потрібно мені платити податки в Україні і подавати звітність як ФОП?

Так, якщо ви досі зареєстровані як ФОП в Україні, ви зберігаєте статус українського платника податків. Ви зобов’язані подавати декларації та сплачувати податки незалежно від фізичного місця проживання. Перебування за межами України понад 183 дні не звільняє автоматично від оподаткування в Україні. Тож навіть працюючи з-за кордону, ви маєте сплачувати єдиний податок (5% або 2%) та ЄСВ “за себе” на батьківщині.
Інше питання – чи не виник у вас паралельно обов’язок сплати податків у країні перебування. Якщо ви офіційно працюєте або довгостроково проживаєте в іншій державі, варто з’ясувати питання податкового резидентства і можливого подвійного оподаткування. Але поки ви не припинили ФОП і не змінили податкове резидентство, українська податкова очікує від вас виконання усіх обов’язків ФОП.

Отже, міжнародні платіжні системи дають українським підприємцям широкі можливості працювати на глобальному ринку, але водночас вимагають уважного підходу до бухобліку та податків. Дотримуйтесь правил – і ви зможете легально користуватися Payoneer, Wise, Revolut без штрафів і проблем, сплачуючи при цьому помірні 5% єдиного податку з отриманих доходів. Бережіть всі документи, звіряйте цифри, і нехай ваш бізнес зростає на благо вам і економіці України!

Якщо вам потрібна допомога у вирішенні питань бухгалтерського обліку, податків та міжнародних платежів, то зверніться до фахівців ЦБА. Ми працюємо із ФОПами та юридичними особами, які співпрацюють із закордонними клієнтами, тому:

  • вирішуємо питання обліку;
  • надаємо практичні поради щодо звітності;
  • знаємо особливості використання зазначених сервісів, якщо ФОП фізично за кордоном;
  • розкажемо вам про ризики блокування рахунків та подвійного оподаткування.

info@cba.net.ua | +38 (099) 026-27-42

Чи був цей матеріал корисним?

Рейтинг 5 / 5. Всього оцінок: 2