Эти два случая из моей практики очень хорошо показывают, как незнание бухгалтером предприятия, казалось бы, незначительных нюансов может обернуться для предприятия огромными штрафами.

Случай первый.
Фирма вела розничную торговлю через несколько магазинов, пробивая всю выручку через контрольно-кассовые аппараты (по-другому – РРО).
Поскольку каждый магазин работал до 20:00, вся выручка, за исключением разменной монеты, на следующий день кассиром сдавалась в банк.

Но…
Когда кассир сдавала выручку в банк, бухгалтер не проводила и не отражала эти операции по кассовой книге предприятия.
Кассир просто делала «служебную выдачу» по РРО и несла деньги в ближайшее отделение банка.

Вместе с тем НБУ на протяжении последних 7–10 лет в своих письмах неоднократно писал о том, что в таких случаях, прежде чем сдать выручку в банк, ее приход и расход необходимо отразить в кассовой книге предприятия.

Тому пример – письмо НБУ от 16.04.2010 г. № 11-110/2010-6116:

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або використанням розрахункової книжки (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
У разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, вважаємо, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

Письмо НБУ от 25.05.2007 г. № 11-110/2058-5398:

Згідно з пунктом 4.1 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).
Таким чином, вважаємо, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

И «вишенка на торте» – письмо НБУ от 21.11.2016 г. № 50-0004/95398:

Відповідно до пункту 3.7 глави 3 Положення видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється видатковим касовим ордером із відображенням такої касової операції в касовій книзі. При цьому документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку, а документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

Слід також зазначити, що згідно з нормативно-правовими актами, які регулюють роботу з реєстраторами розрахункових операцій, вилучення готівки зі скриньки РРО для подальшого її здавання як до каси підприємства – юридичної особи, так і до банку, має здійснюватися за допомогою операції “службова видача”.

Враховуючи викладене вище, відокремлений підрозділ, який здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО та веденням КОРО і здає готівкову виручку (готівку) до каси підприємства – юридичної особи, при цьому не здійснюючи інших операцій, що потребують оформлення їх касовими ордерами, може здавати таку готівку без оформлення видаткового касового ордера та відповідно не вести касової книги.

Якщо ж такий відокремлений підрозділ здає готівкову виручку (готівку) до банку (як самостійно, так і через інкасаторів), ця операція згідно з вимогами пункту 3.7 глави 3 Положення потребує оформлення видаткового касового ордера та здійснення відповідного запису в касовій книзі.

Факт неоприходования на протяжении 3 лет выручки по кассе предприятия был установлен сотрудниками налоговой службы во время проведения фактической проверки…

Как вы сами знаете, такое нарушение грозит штрафом в 5-кратном размере от суммы неоприходованной выручки.
А за 3 года работы торговой точки – это больше 10 млн грн.

Да, мы придумали, как выйти из ситуации и исправить эту ошибку.
Но следует отметить, что в данном случае незнание, казалось бы, такой мелочи могло обойтись фирме очень и очень дорого.

Случай второй.
Если вы занимаетесь розничной торговлей алкогольными напитками, то наверняка знаете, что в приложение к лицензии вносится информация о РРО, через который осуществляется такая торговля.

Это связано с тем, что стоимость лицензии напрямую зависит от количества кассовых аппаратов, через которые осуществляется торговля.
Если это один РРО, лицензия обойдется вам в 8 000 грн в год, но если их два, то уже в 16 000 грн, даже если они стоят в одном торговом зале.

Соответственно, если вы заменили кассовый аппарат, в приложение к лицензии необходимо внести новый РРО и исключить из нее старый.

Увы, ни директор, ни бухгалтер предприятия об этом не знали.
В связи с исключением РРО из реестра (истек срок регистрации) фирмой был куплен и зарегистрирован новый кассовый аппарат (старый РРО был снят с регистрации).
Однако при этом новый РРО не был внесен в приложение к лицензии на розничную торговлю алкогольными напитками.

Согласно части 2 ст. 17 Закона Украины «О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков и табачных изделий», в случае выявления фактов розничной торговли алкогольными напитками через электронный контрольно-кассовый аппарат, не указанный в лицензии, штраф составляет 200 % стоимости реализованной через такой РРО продукции (но не менее 10 тыс. грн).

Сотрудники налоговой пришли на проверку примерно через полгода после замены РРО и невнесения в лицензию нового кассового аппарата.
Штраф в размере 200 % составил несколько сотен тысяч гривен.

К сожалению, помочь предприятию в данном случае уже было нельзя.
Единственным вариантом было только уменьшение размеров штрафа, поскольку налоговики неправильно посчитали размер выручки, а также обжалование решения в суде, чтобы затянуть время и позволить ООО собрать необходимую для уплаты штрафа сумму денег.

В общем, имея дело с нашим налоговым законодательством, не стоит расслабляться ни на минуту.
И не забывайте, что у нас, по сути, любая мелочь может обернуться существенными штрафами.

Занимаясь бизнесом, нужно помнить одну простую вещь.
Не бывает идеальных людей, каждый ваш сотрудник может достигнуть своего уровня компетентности, и каким бы квалифицированным не был специалист, он может чего-то не знать – какой-то сущей мелочи.
Вот той самой мелочи, которая способна привести к критической ситуации и штрафам.

Я, к примеру, тоже не являюсь исключением из этого правила: есть вещи, которые я не знаю.

Но если бизнес хочет избежать штрафов, ему нужно хотя бы время от времени – раз в полгода, раз в три месяца, раз в год (в зависимости от оборотов и сферы деятельности) – привлекать внешний «аудит» и контроль.
Причем в лице не одного специалиста, а в виде разнопрофильной команды (например, бухгалтер в паре со специалистом в области налогового права плюс юрист/адвокат-«хозяйственник»). Или иметь свою контрольно-ревизионную службу, состоящую из специалистов разного профиля.

Автор: Александр Зарайский

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *